Зміст:
Україна славиться своїми унікальними традиціями, серед яких особливе місце займає колядування. Але, окрім чудового співу і різдвяного настрою, є ще одна цікава таємниця – чому чоботи збираються гармошкою?
Щоб відповісти на це запитання, треба звернутися до давніх часів. За легендою, коли Христос народився, усі душі стали сходити з неба на землю, а хмари розлетілися в різні сторони. У селах та містах, люди вставали зранку, відчиняли свої двері та стежили ж…”Власне, тут варто згадати про гармонію. Як відомо, гармошка має п’ять кнопок (як п’ять пальців на руці), в навичках володіння цим музичним інструмент… Цікаво, чи не так?
Традиція збирати чоботи гармошкою – це символічне дієслово. Вона символізує початок нового життя, змішання великого і малого, схожості і відмінності, живих і мертвих. Гармошка, яка зву…ається велять народів світу, є своєрідним мостом між світами. Тому саме вона є прекрасним символом для колядування і збирання чобіт гармошкою.
Таким чином, колядування з гармошкою і збирання чобіт символізують не тільки радість і веселощі, але й трансформацію, зміну і переходження в нове життя. Ця традиція має глибокий сенс і долучає до неї душі всіх народів України.
Чому чоботи збираються гармошкою
Згідно з вірою, гармошка-чоботик має магічну силу викликати радість і приносити атмосферу свята. Він символізує збиру, побутову гуцульську музичну іграшку, яка може зашуміти своїми мелодіями на новорічних святкових гулянках.
Переконаний, що чоботик-гармошка має особливу силу втілити дитячі мрії у життя (і мрії і дорослого). Чобітки-гармошки з градацією алемент позиціонуються як позитивні ліплені фігурки, які мають додати настрою і радості до кожного дому під час важкого з вкрай тяжкими часами для України.
Зараз, гармошка-чоботик стала окремим сувеніром, який кожній людині здатний викликати приємні відчуття, втілити дитячу радість усередині кожного з нас. Нехай гармошка-чобіток зіграє теорку наступного року, і хай усе збувається, що заплановано!
Традиція зібрала сотні людей
Протягом десятиліть чоботи збираються раз у рік, щоб вітати літо, гуляти під яскравим сонцем та слухати музику. Гармошка стає головним супроводом на цих зборах, оскільки цей інструмент легко переносити та грати на ньому. Також вона приваблює інших музикантів, які залюбки долучаються до тріумфу.
Інтересно, що активною участю в цьому заході беруть не тільки чоловіки, а й жінки. Саме жінки неодноразово доводили свою вправність у грі на гармошці та стали справжніми майстрами. Ця традиція створює можливість для всіх охочих виступити та продемонструвати свої музичні таланти, незалежно від професії або навчання.
Традиція зібрала сотні людей в усіх куточках нашої країни. Люди збираються у центральному парку або майдані своєї місцевості, організовують невеликі виступи та забави. Учасники гратимуть на гармошках та співатимуть улюблені пісні, створюючи незабутню атмосферу під відкритим небом.
Традиція зібрала велику кількість людей, адже вона включає в себе регіональні, культурні та історичні особливості. Зіткнувши свої музичні таланти та відчуття гумору, учасники цієї традиції дарують один одному радість та бадьорість, відчуваючи благотворний вплив музики та колективного спілкування. Це свято, яке розмовляє універсальною мовою музики, незалежно від віку, статі та культурних традицій.
Веселі мелодії гармошки
Цей інструмент передає веселість і задоволення завдяки своєму багатоголосному звучанню. Гармошка має клавіші, що нагадують акордеон, але має своє неповторне звучання. Завдяки спеціальним кришечкам з отворами, музикант може контролювати потік повітря і створювати різні мелодії.
Гармоніст – майстер гармошки – вміле одними руками акордеонує, а другою керує сопілками. Він знає кожну кнопку та клавішу свого інструменту і здатен створити неймовірне звучання.
Україна налічує багато талановитих гармоністів, які чудово володіють інструментом і роблять свій вклад у розвиток гармошкової музики. З їхньою допомогою гармонія лунає по всій країні, а мелодії гармошки повільно входять у наше серце, роблячи нас веселими та задоволеними.
Основна мета – веселощі та спілкування
Одним із найвеселіших та незвичайних зимових забав є збирання чоботів гармошкою. Що ж об’єднує цей крокодильчик із чоботами? Веселощі, музика і спілкування!
Головна мета цієї традиції – створити позитивну атмосферу та забави для всіх учасників. Люди вбираються в костюми казкових персонажів, прикрашають чоботи та інструменти, йдуть з веселими колядами та гармошками до будинків, де грають музику та радують своїми іграми та розвагами.
Така традиція сприяє взаємозв’язку між людьми, зближує сусідів та друзів, створюючи спільне святкове настрій. Це час, коли приєднуються як дорослі, так і діти, святкуючи разом, співаючи і танцюючи під звуки гармошок.
Веселощі та спілкування є основою цієї забави. Вони привносять в наше життя радість, позитивний настрій та заряджають позитивною енергією на весь рік. Тому збирання чоботів гармошкою стає все популярнішою та улюбленою традицією серед українського народу.
 |  |
Традиція з століть назад
Згідно з цією традицією, перед виїздом до сусіднього села чоботарі збираються у гуртожиток або в приватному помешканні одного з них. Там вони обговорюють останні новини, діляться досвідом та просто проводять час разом.
Однак, головна особливість цих зустрічей – це музика. Чоботарі беруть свої гармошки та бандури і починають грати й співати. Це стає чудовою можливістю для них розважитися та поділитися своїми талантами музикантів.
Можливо, ця традиція виникла з необхідності для втілення свого художнього задушу довколишнім людям. Адже чоботарство залишалося досить важкою, щоденною працею, і було необхідно мати хоч який-небудь інструмент для вивільнення своїх творчих сил.
Таким чином, ця традиція зародилася змішавши практиковане кожен день чоботарство з музикою, яка вимагала більше вільного часу та зосередженості.
Чоботарі зібравшись разом, досягали гарного настрою завдяки музиці, виконуючи українські та народні пісні. Це стало своєрідної розвагою та способом відпочинку для них.
Таким чином, чоботарі відчували радість та задоволення від музикантського виконання та відтворення української культури, що стало для них частиною спадщини. Вони передавали свій музичний дух і настрій новим поколінням, заповідаючи традицію з століть назад.