Видатними мислителями були Лайонел Кертіс, Альфред Ціммерн і Норман Енджелл. Серед політиків ліберальний інтернаціоналізм вплинув на міністра закордонних справ Великої Британії та прем’єр-міністра лорда Пальмерстона та отримав розвиток у другому десятилітті 20-го століття за президента США Вудро Вільсона.
Підхід до міжнародних відносин, спрямований на поширення ліберальної демократії в усьому світі, щоб покласти край конфліктам.
Ці ідеї вперше були об’єднані в окрему ідеологію англійським філософом Джоном Локком, якого загалом вважають батьком сучасного лібералізму.
Лібералізм — це напрямок теорії міжнародних відносин, який спирається на три взаємопов’язані принципи: відмова від силової політики як єдиного можливого результату міжнародних відносин; він ставить під сумнів принципи безпеки/війни реалізму. Взаємовигоди та міжнародна співпраця.
Для деяких це «надихаючий ліберальний інтернаціоналізм», заснований на прихильності до самовизначення; для інших вільсоніанство є прикладом гуманітарної інтервенції в усьому світі, що робить зовнішню політику США зразком ретельно визначеного та обмеженого застосування сили». Амос Перлмуттер визначив вільсоніанство як…
Прикладами ліберальних інтернаціоналістів є колишній британський прем’єр-міністр Тоні Блер, президент США Барак Обама, а потім держсекретар Гілларі Клінтон і нинішній держсекретар Ентоні Блінкен. У США його часто асоціюють з Американською демократичною партією.