Під час флібустьєрства можна говорити про що завгодно, але навіть члени Конгресу можуть втомитися від розмов. Саме тоді вкрай важливо знайти друзів. Вони також зможуть робити дуже довгі заяви майже про все. Але їм потрібно бути обережними.15 червня 2016 р
Філібустьєр — це тактика, яка використовується в Сенаті Сполучених Штатів, щоб затримати або заблокувати голосування щодо певного заходу, не даючи завершити його дебати. Правила Сенату накладають деякі обмеження на дебати; загалом, якщо жоден інший сенатор не виступає, сенатор, який прагне визнання, має право говорити скільки завгодно.
Традиція Сенату щодо необмежених дебатів дозволила використовувати флібустьєр, нещільно визначений термін для дій, призначених для продовження дебатів і затримки або запобігання голосуванню щодо законопроекту, резолюції, поправки чи іншого дискусійного питання.
Найбільш відомий для американців тип флібустьєра – це марафонська промова невеликої групи сенаторів або навіть одного сенатора, як-от флібустьєр, поставлений вигаданим сенатором Джефферсоном Смітом у фільмі Френка Капри 1939 року «Містер Сміт їде до Вашингтона».
Як наслідок, замість того, щоб стояти в сенаті й говорити протягом тривалого періоду часу, щоб відстрочити дії, сенатори, які бажають флібустьєрства, не тільки не повинні виступати в залі сенату, їм навіть не потрібно бути фізично присутнім у залі сенату.
Флібустьєри керуються правилами Сенату та прецедентами, що тлумачать правила. Правило 3.02 забороняє їсти або пити в залі сенату. Правило 4.01 вимагає від члена Сенату стояти біля свого столу, щоб виступити перед Сенатом. Учасник, який говорить, не може сидіти, спиратися або будь-яким чином користуватися столом чи стільцем.