У книзі Буття 17 ми дізнаємося про подальші обіцяння та обов’язки, які Господь відкрив стосовно Авраамового завіту. У зв’язку з цим завітом Господь змінив ім’я Аврама на Авраам, а ім’я Сари – на Сарру. Обрізання стало знаком або знаком (нагадуванням) про заповіт між Богом і Авраамом.
У книзі Буття 17 Він відкриває сім уроків, які допоможуть жити з Ним у «завітних стосунках». До них належать: (1) святість, (2) віра, (3) надія, (4) чистота, (5) вдячність, (6) радість і (7) послух. По-перше, Бог, який відкрив тут Своє ім’я як Ель-Шаддай, наказав Аврааму ходити бездоганно перед Ним, як частину Його Завіту.
Чотири рази в розділі 17 наголос припадає на велику кількість нащадків Аврама та Сари. Тому Бог дав Авраму ім’я, яке означає «прабатько багатьох». Подібно до завіту з Ноєм, Божий завіт з Авраамом є вічним завітом — назавжди всі, хто народиться в ім’я Авраама, будуть належати Богу.
Популярні біблійні вірші з Буття 17. Поділіться Коли Авраму було дев’яносто дев’ять років, ГОСПОДЬ явився йому і сказав: «Я Бог Всемогутній; ходи переді мною вірно і будь непорочний. Не будеш ти більше зватися Аврамом; ім'я твоє буде Авраам, бо Я зробив тебе батьком багатьох народів.
Бог буде Богом Авраама і Богом потомства Авраама навіки. Ці завітні стосунки ніколи не закінчаться. Бог дотримуватиметься цих обіцянь у вічності. Встановлюючи цей вічний завіт між нащадками Авраама та Собою, Бог створює для Себе власний народ, народ, виділений як Його народ.
Однією з найважливіших тем книги Буття є Божа любов до людей і Його участь у нашому житті. Бог створив Всесвіт і все життя, і він був задоволений своєю роботою. Він доручив людям піклуватися про його творіння.