Мистецтво як інструмент дизайну: просторовість Просторовість твору розміщує фігуру в сцені. Просторове відчуття картини завжди є оптичною ілюзією, тому що врешті-решт художник має лише двовимірну поверхню (напр.
В кімнатній установці космос стати повною частиною ст, одне не можна відокремити від іншого, це єдність, яка цілісно розроблена художником і повинна бути пережита таким чином глядачем. Він є продовженням скульптури.
Об’єкти на малюнку накладаються один на одного, вони «накладаються», тому картинка виглядає просторовою. Близькі об’єкти розташовані нижче на зображенні, і їх можна побачити повністю, більш віддалені об’єкти – вище й видимі лише частково. Діагональні лінії вводять глядача в картину (стежка, річка, огорожа тощо).
Завдяки відображенню зовнішніх тіней (основної тіні, півтіні або відкиданої тіні) враження простору посилюється. Якщо об’єкти зображені на зображенні без відкиданих тіней, вони здаються безпросторовими.
Для створення ілюзії простору художники використовують різні просторотворчі засоби. Вони засновані на реальному просторовому досвіді людей. Космоутворюючі засоби є включно з різницею висоти, різницею розміру, охопленням, хибністю або глибиною різкості.
Мистецтво як інструмент дизайну: просторовість Просторовість твору розміщує фігуру в сцені. Просторове відчуття картини завжди є оптичною ілюзією, тому що врешті-решт художник має лише двовимірну поверхню (напр.