Існує два типи ферментів амілази: амілаза слини (птіалін), яка виробляється слинні залози. Цей фермент починає перетравлення крохмалю в ротовій порожнині і продовжує працювати в шлунку. Панкреатична амілаза, яка виділяється підшлунковою залозою в тонку кишку.
Підшлункова та слинна залоза виробляти амілазу (альфа-амілазу) для гідролізу харчового крохмалю на дисахариди та трисахариди, які перетворюються іншими ферментами на глюкозу для забезпечення організму енергією. Рослини і деякі бактерії також виробляють амілазу.
Підшлункова залоза є основним органом, відповідальним за виробництво та вивільнення амілази, протеази та ліпази.
В організмі людини амілаза виробляється переважно слинних залоз і підшлункової залози. Хоча амілази слини та підшлункової залози схожі, вони кодуються різними генами (AMY1 і AMY2 відповідно) і демонструють різні рівні активності проти крохмалів різного походження [10].
Травма, така як тупа травма, хірургічне втручання або нещодавня ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ) протоки підшлункової залози що призводить до вивільнення ферменту амілази з клітин підшлункової залози.
Підшлункова залоза виробляє велику кількість альфа-амілази, яка вимагає кальцію і діє як основний травний фермент при нейтральному pH. Амілаза також присутня в печінці та слинних залозах. Таким чином, підвищення амілази в плазмі свідчить про пошкодження тканин підшлункової залози, печінки або слинних залоз (Evans, 2009).