Завдяки більш тривалому спостереженню та подовженій фазі початкового дослідження автори повідомили про оновлену загальну об’єктивну частоту відповідей 68.1%, медіана ВБП 24 місяці та середня загальна виживаність 57 місяців. Майже 50% пацієнтів вижили понад 5 років, незалежно від початкової дози іматинібу.
Через цей ризик важливо, щоб люди, які мали GIST, відвідували свого лікаря для регулярних оглядів і моніторингу. 5-річна відносна виживаність для локалізованих ГІСТ (пухлин, які не поширилися за межі місця, де вони спочатку утворилися) становить 93%.
У цьому дослідженні Друкер та його команда виявили, що після 60 місяців терапії Глівеком 98% пацієнтів продемонстрували повну гематологічну відповідь. Крім того, через 60 місяців оцінювана загальна виживаність пацієнтів становила 89%, з частотою рецидивів лише близько 17% (Druker та ін., 2006). Це вражаючі цифри.
Етап 4, яка є найпізнішою стадією, включає пухлини GIST, які метастазували або поширилися на віддалені ділянки тіла. Області, де можуть поширюватися метастатичні пухлини GIST, включають: Печінка – печінка є найпоширенішим місцем поширення пухлин GIST.
Серед 304 пацієнтів, які приймали іматиніб першої лінії, у яких можна було оцінити молекулярну відповідь через 12 місяців, оцінений загальний рівень виживаності через 10 років становив 91,1% серед тих, хто має велику молекулярну відповідь, у порівнянні з 85,3% серед тих, хто не мав великої молекулярної відповіді через 12 місяців (таблиця 4).