Закон про цінні папери 1933 року має дві основні цілі: Вимагати, щоб інвестори отримували фінансову та іншу важливу інформацію щодо цінних паперів, які пропонуються для публічного продажу; і. Заборонити обман, введення в оману та інше шахрайство при продажу цінних паперів.
Було прийнято Закон про цінні папери 1933 року (зі змінами, «Закон про цінні папери») гарантувати, що інвестори мають фінансову та іншу важливу інформацію про цінні папери, які продаються публічно. Він також забороняє використання шахрайства, обману та введення в оману при продажу цінних паперів.
Tooltip Public Law (Сполучені Штати) 73–2, 48 Stat. 8, прийнятий 20 березня 1933 року, є актом Конгресу, який урізав зарплати федеральних працівників і зменшив виплати допомоги ветеранам, кроки, спрямовані на зменшити дефіцит федерального бюджету в США.
Законопроект розроблено з метою «забезпечити більш безпечне та ефективне використання активів банків, врегулювати міжбанківський контроль, запобігти неправомірному відволіканню коштів на спекулятивні операції та на інші цілі». Спонсором заходу виступили сенатор Картер Гласс (D-VA) і конгресмен Генрі Стіголл (D-AL).
Протягом 1933 року багато незабутніх подій стали головними новинами по всьому світу. У цьому році відбулося багато політичних змін, які проклали шлях до Другої світової війни, як-от Адольф Гітлер приходить до влади в Німеччині та починає своє правління як диктатор протягом щонайменше чотирьох років.
Закон про цінні папери 1933 року регулює нові випуски корпоративних цінних паперів, що продаються громадськості. Закон також називають Законом про повне розкриття інформації, Законом про папери, Законом про правду в цінних паперах і Законом про проспект емісії. Метою акта є вимагати повного письмового розкриття нової проблеми.