формалізм об’єднує ключові кінотехніки, такі як операторська робота, монтаж (наприклад, монтаж), звуковий супровід та освітлення, надати знімкам емоції та значення. Підводячи підсумок, формалізм створює кадри, які часто є суб’єктивними з точки зору персонажів або з точки зору камери.
Це має на меті зрозуміти, як текст функціонує як твір мистецтва і як він створює сенс через свою структуру та мову. Формалізм також досліджує стосунки між письменником і читачем, наголошуючи на ролі інтерпретації та критики в розумінні літературного тексту.
Найголовніше, формалізм спонукає до пильного, уважного читання. Такий ретельний аналіз може покращити навички критичного читання та мислення читачів. Крім того, формалістична наполегливість на текстовій підтримці є корисним підкріпленням хороших звичок письма.
Формалістичний підхід фокусується на аналізувати форму та структуру фільму, а не його зміст. Він досліджує, як різні елементи фільму співвідносяться один з одним і створюють візерунки, мотиви та ефекти, які підсилюють загальний зміст фільму.
Коротше кажучи, реалісти намагаються зберегти ілюзію, що їхній кіносвіт є необробленим, об’єктивним дзеркалом справжнього світу. Формалісти, з іншого боку, не роблять такого удавання.
Формалізм описує критичну позицію, згідно з якою найважливішим аспектом твору мистецтва є його форма – спосіб його виготовлення та його суто візуальні аспекти – а не його наративний зміст чи його зв’язок із видимим світом.