Вільям Бомонт (народився 21 листопада 1785, Ліван, Коннектикут, США — помер 25 квітня 1853, Сент-Луїс, Миссурі) був Хірург армії США, перша людина, яка спостерігала та вивчала травлення людини, яке відбувається в шлунку.
Він надіслав зразки до університетських хімічних лабораторій у Вірджинії, Єлі та Стокгольмі, які підтвердили його думку, що основною діючою речовиною шлункового соку була соляна кислота. У 1833 році Бомонт опублікував книгу під назвою «Експерименти та спостереження над шлунковим соком і фізіологією травлення».
Ослер (1902) вважав наступне важливим внеском Бомонта: (1) більш точний і повний опис шлункового соку; (2) підтвердження попереднього спостереження про те, що соляна кислота була важливою кислотою шлункового соку; (3) визнання того, що шлунковий сік і слиз були розділеними…
Бомонт провів епохальні дослідження фізіології травлення. В результаті він став провідним фізіологом країни і першим, хто зробив важливий і тривалий внесок у цю науку. Його прозвали «батьком фізіології шлунка». Доктор Вільям Бомонт помер 25 квітня 1853 року.
Завдяки своїм дещо сумнівним дослідженням Бомонт відкрив деякі головні секрети травної системи, як-от те, що надзвичайно сильна кислота шлунка та м’язові скорочення розщеплюють їжу, і що деякі продукти легше або гірше засвоюються, ніж інші, і що мозок може впливати на живіт.
Вільям Бомонт (народився 21 листопада 1785, Ліван, Коннектикут, США — помер 25 квітня 1853, Сент-Луїс, Миссурі) був Хірург армії США, перша людина, яка спостерігала та вивчала травлення людини, яке відбувається в шлунку.